Блог Надії Кленько: Для батьків

БАТЬКІВСЬКА СКАРБНИЧКА

Шановні батьки. Будь – ласка, приділіть 20 хвилин свого часу, щоб ознайомитися з інформацією. Можливо вона вам допоможе, а можливо ви все знаєте. ДЯКУЮ.

«Небезпека «груп смерті»

Департамент кіберполіції Національної поліції України повідомляє про виявлення у соціальних мережах небезпечних груп, в яких дітей доводять до самогубства.

Фанати таких спільнот називають себе «китами», тому що ці тварини асоціюються у них зі свободою. Використання поняття «кити» («летючі кити»), можливо, пояснюється тим, що цей вид ссавців – один з небагатьох, представники якого добровільно можуть звести рахунки з життям.

Подібні суїцидальні спільноти називаються «Море китів» і «Тихий дім». Відтак у всіх прихильників «моря китів» і «тихих будинків» на особистих сторінках зображені відео або малюнки з літаючими китами.

Для того, аби вступити в такі групи, потрібно подати заявку для вступу до неї та написати певний текст у себе на сторінці.

Якщо адміністрація групи затвердить кандидатуру, то буде проведено невеличке психологічне вивчення особи та її готовності до самогубства через спілкування в приватному чаті.

Наступне повідомлення буде із завданням (опис завдання, та час який надається на його виконання). Виконання кожного завдання, потрібно фіксувати на фото або відео. На кожне завдання надається обмежений час. Якщо учасник не встигає його виконати, то його виключають з групи.

Всього дається 50 завдань («квестів») (у фейкових спільнотах – від 13 до 50 «квестів», це залежить від адміністратора).

Адміністратор групи схиляє дитину до виконання завдань (квестів), причому практично всі завдання передбачають нанесення дитині власноруч каліцтв або заподіяння болю. Всі ці «квести» в обов’язковому порядку знімаються на відео.

Коли адміністратор групи впевнений в тому, що дитина готова до самогубства, створюється аудіо з музикою, в якому дитина виступає в головній ролі. У ролику оговорюються усі її проблеми, які вона озвучила «провіднику». Єдиний вихід із усіх проблем, який озвучується в цьому «творі», – вчинити самогубство. Перед цим дитина слухає аудіозапис і робить останній крок.

Фінальне завдання – покінчити життя самогубством та зафіксувати момент смерті на камеру в режимі online. Відеозаписи в подальшому продаються в мережі Інтернет або в Darknet

Ознаки, за якими можна зрозуміти, чи грає дитина у «смертельні ігри»

Підліток увесь час хоче спати, хоча лягає вчасно.

Ви помічаєте, що він був активний в соціальних мережах о 4-6 годині ранку.

Підліток перестає нормально харчуватися. Запевняє, що він "товстий".

Весь час малює метеликів і китів.

З кухні раптом пропадає ніж.

На руках дитини з'являються порізи.

На руках і ногах підлітка з'являються малюнки у вигляді шрамів.

У списку його контактів в Skype з'являються невідомі вам люди з "фашистськими" прізвищами на кшталт "Рейх".

Ваша дитина захоплюється розгадуванням сатанинської символіки.

https://www.cybercrime.gov.ua

(044) 374-37-21 (з 8:45 до 19:30 в робочі дні)

(fag@cybercrim.gov.ua)

Звернутися до адміністрації соцмережі, у якій було виявлено «суїцидальну групу», щоб її заблокувати.

Навчайте дітей критично ставитися до інформації в Інтернеті і не повідомляти конфіденційні дані онлайн

ПРО ЩО ПОТРІБНО ЗАПИТАТИ СЕБЕ

Відомий психолог Світлана Ройз радить батькам підлітків задатися цими запитаннями. Вони допоможуть зрозуміти, чи є ризик, що їхні діти захочуть випробувати себе в небезпечній грі.

1. Чи можуть діти, дивлячись на вас, повірити, що доросле життя несе щось, крім тяжкості і відповідальності? Чи є в ній радість? Чи говорите ви: "Ось виростеш – дізнаєшся, як це складно!"?

Для дітей ми – фільтр, через який вони дивляться в майбутнє. І через це багато хто боїться дорослішати і ховаються від реальної небезпечного життя до "безпечного" простору. Тому важливо дбати про свою ресурсність і дозволяти собі радіти, власне, життям показувати, як ви справляєтеся зі складнощами, як зберігаєте оптимізм.

2. Чи може дитина розповісти вам, що її турбує? Знаючи, що її просто вислухають, підтримають, не даватимуть поради або кричатимуть, що вона розчарувала і засмутила. Чи може вона спертися на вашу силу? Чи знає дитина, що ви зможете витримати будь-які її емоції? Чи можете ви сказати їй: "Я дорослий, я впораюся"?

3. Чи вміє дитина бути одна?

Іноді вона йде в мережу через те, що просто не знає, куди направити увагу. Це вміння треба виховувати з раннього дитинства. Діти з 2,5-3 років самі починають грати в рольові ігри з ляльками і машинками, одушевляючи героїв. Ми можемо підключатися до гри, а потім залишати малюка за заняттям. Діти 5-6 років люблять грати в рольові, настільні та підлогові гри. Важливо, щоб у вас вистачало сил підтримати їх бажання, а не саджати їх перед мультиком або планшетом.

4. Чи даєте ви їй можливість відпочити? Чи немає у неї відчуття, що все її життя поглинула школа?

Це важлива, але тільки частина життя. Вона шукатиме можливості вийти з-під преса втоми. І часто той, хто не може розслабитися сам, вибирає ненормальні способи. Коли вона говорить: "Мені ні на що не вистачає часу!" – запитайте, що їй було б важливо встигнути за день.

5. Чи дозволяєте ви собі і їй помилятися?

Одна з причин перфекціонізму – спроба ідеальністю завоювати любов, відчуття значущості. І одного разу може виникнути думка: "Якщо я не перший, то мені взагалі немає місця в житті". А подібні ігри ці думки тільки підігріють. Тому важливо дозволяти і собі бути живими, помилятися і розповідати про це.

6. Не перевантажена дитина вашими очікуваннями? Може, спробувати сказати їй вголос або про себе: "У тебе є право бути собою, і свої очікування я з тебе знімаю"?

7. Чи може вона хоч у чомусь сама приймати рішення і вибирати? У чому вона може відчути свою особисту силу, крім опору робити уроки?

8. Чи усвідомлює вона цінність турботи про тіло?

Адже воно – наш перший будинок, і, якщо нам в ньому погано, то в глобальному "будинку" – світі – складно буде відчути комфорт. Підлітки переносять свої невдачі в спілкуванні на своє "товсте-худе-прищаве-вухате" тіло. Над ними не можна жартувати. Тема тіла – тема сорому та небезпечності для них. Їм важливо пояснювати, що тіло зараз змінюється, і йому потрібна допомога, щоб впоратися з цим. Що чує від вас дитина про ваше тіло? Чи бачить вона, як ви піклуєтеся про нього: зарядки-тренування, збалансоване харчування, душ тощо?

9. Чи дозволяє вона собі просити і приймати допомогу? Для підлітка іноді це рівносильно сказати світові "я невдаха".

10. Чи знаємо ми про особливості цього віку, про те, що має сенс від нього очікувати, а що нереально?

11. Чи може вона сказати "ні", коли це потрібно? Чи може сказати "ні" вам? Чи може сказати: "Це моє"? Чи може вона бути виборчою в їжі, одязі, друзях? Чи дозволяє вона собі ставити незручні запитання? Чи може вона бути критичною до інформації?

Поліпшити аналітичне та критичне мислення допоможуть гри в шашки і шахи, класична музика, походи в квести. Дуже може допомогти книга Кена Ватанабе "Вчимося вирішувати проблеми" і серіал для підлітків "Адам псує все".

12. Що дитина думає про себе сама, що говорить про себе, що в собі цінує? Ми звертаємо увагу тільки на її помилки чи й на зрілі риси теж?

Тут вам допоможуть популярні підліткові щоденники на кшталт "Я-щоденник" (спрямований на те, щоб підліток описував свої плани в барвистій книзі).

13. Чи є у дитини в життя комфортні безпечні контакти? Чи є дорослий (не один з батьків), який може стати наставником?

14. Чи є в родині відчуття емоційного зв'язку?

Чи є ритуали: розмови перед сном, обіймання на прощання. Ці дії, які ми згадуємо з радістю, відчуваючи це важливе "Ми".

Поради батькам щодо збереження життя і здоров’я дітей:

- кожна дитина має усвідомлювати, що немає більшої цінності, ніж життя, має бути впевненою, що її люблять і цінують;

- дитина має знати, що у неї є права. Так само, як право дихати, вона має право захищати своє тіло, свої думки, свої погляди;

- дитина не повинна боятись. Страх - поганий помічник у ситуаціях, коли треба діяти рішуче і швидко;

- не можна виховувати у дитини сліпе підкорення авторитету дорослого або виробляти у неї автоматичні звички. Дії дитини мають бути свідомими і розумними, а дорослі повинні заохочувати прояви дитячої ініціативи;

- дитина має довіряти близьким дорослим - батькам, вихователям - і, не вагаючись, розповідати їм про будь-яку пригоду; дитина має бути певною, що близькі зрозуміють та допоможуть;

- у розмовах з дитиною не може бути заборонених тем;

- діти мають бути певні: ніхто не каратиме їх за відмову розмовляти з незнайомими людьми. У ситуації, коли дорослі проявляють настирливість чи агресивність, діти мають право брехати, кричати, тікати, здіймати паніку, робити все, що вважають за потрібне, аби залишитися неушкодженими;

- дитина має знати, що інтимні частини тіла належать лише їй, і у відсутності батьків та вихователів ніхто без дозволу дитини не має права їх оглядати, а тим більше - торкатися. Навіть під час медичних оглядів у дошкільних навчальних закладах поруч з дитиною має бути вихователь.

Варто зважати на те, що безпека - це не просто сума засвоєних знань, а стиль життя, вміння адекватно поводитися в різних ситуаціях. Адже опинитися в екстремальній ситуації дитина може зовсім несподівано, тоді, коли близького дорослого, який захистив би її, немає поруч.

Небезпеки, які можуть зустрітися на життєвому шляху дитини

Важкі предмети, які можуть упасти з полиці.

Гострі предмети.

Грубо оброблене дерево.

Електричний струм.

Елементи живлення (батарейки, акумулятори).

Газові плити.

Небезпечні рідини: окріп, оцет, одеколон, спиртне, отрути, кислоти, луги, розчинники.

Водойми: можна потонути, при пірнанні можна наткнутися на гострий предмет.

Лід на водоймах: можна провалитися чи потрапити в непомітну ополонку.

Лід на доріжках: можна підсковзнутися.

Будівництво: ями, гострі предмети, будівельні машини, не огороджені майданчики на висоті.

Дах, вікно, балкон: можна впасти.

Собаки: можуть злякати, покусати, заразити сказом й іншими хворобами.

Саморобна зброя: рогатки, луки, самостріли й ін.

Викрадачі дітей.

Автомобільна дорога.

Автомобіль, що маневрує у дворі.

Залізниця : вихор від потягу може збити з ніг.

Крута гірка.

Люк на тротуарі.

Отруйні рослини, гриби.

Бурульки: можуть впасти на голову.

Сонце: можна отримати тепловий удар або сонячний опік.

Укуси змій, кліщів, павуків, перетинчастокрилих.

Ліс: можна заблукати.

Натовп: можна згубитися, або бути затиснутим у ньому.

Низька температура взимку: можна отримати обмороження.

Особливі небезпеки для малюків

Маленькі предмети можуть бути проковтнуті дитиною.

Мотузка, великий шматок тканини: дитина може заплутатися й задихнутися.

Гострий або твердий край ліжка, іграшка із твердою гранню або штирем.

Пластиковий мішок: дитина може надягти його на голову й задихнутися.

Нова їжа може викликати алергію. Новий продукт давайте пробувати дитині у невеликій кількості.

Небезпечні гучні метушливі ігри: діти збуджуються, перестають зважати на небезпеку.

Спілкування через Інтернет: чого від нього чекати і як з ним поводитися дитині

Можливість отримати будь-яку інформацію не виходячи з дому зараз це не фантастика, а реальність. І це стало можливим завдяки Інтернету. Крім того, що Інтернет дозволяє тобі знайти потрібну інформацію, мережа значно розширює коло твого спілкування. І це стало можливим завдяки Чату, в соцмережах та іншим подібним сайтам.

Спілкування у чаті, в соцмережах та на деяких інших сайтах поряд з користю може приховувати і суттєву небезпеку для дитини.

Навчіть дитину

СПІЛКУЮЧИСЬ В ІНТЕРНЕТІ, ЗАРАДИ СВОЄЇ БЕЗПЕКИ, НЕ ПОВИННА НІКОЛИ:

-повідомляти своєму віртуальному другу своє прізвище, домашню адресу, номер свого мобільного або домашнього телефону, номер та місцезнаходження своєї школи та інші дані;

-розміщувати фотокартки, на яких ти оголений або у нижній білизні чи піжамі, а також відправляти комусь свої фото електронною або звичайною поштою;

повідомляти пароль до своєї Інтернет-сторінки. Пароль як ключ від квартири, тому нікому його не слідвіддавати!;

казати, що дитина вдома знаходиться вдома одна;

казати, що дитина сама знаходиться перед комп’ютером.

обговорювати теми, які дитині неприємні або яких вона соромиться;

показувати віртуальному другу перед Веб-камерою своє тіло або якісь його частини, робити те, що їй не подобається.

відповідати на питання, які стосуються особистого життя або тіла дитини. Нехай дитина пам’ятає: її тіло належить тільки їй і ніхто не має права розмовляти про нього з дитиною!;

розповідати багато про своїх друзів, знайомих та родину, особливо, видавати їхні таємниці;

відправляти поштою або передавати через когось свої особисті речі співрозмовнику по Інтернету;

Крім того:

при реєстрації у Чаті ніколи не слід заповнювати поля, де вимагають прізвище, номер мобільного та домашнього телефону, домашню адресу. Якщо ці поля обов’язкові, то краще слід вигадати для себе прізвище, адресу та номер телефону. Це потрібно для безпеки дитини. Взагалі, для реєстрації у Чаті, в соцмережах та на інших подібних сайтах слід створити для себе окрему електронну поштову скриньку;

коли вигадуєш у Чаті для себе нікнейм, то він не повинен бути схожим на прізвище. Також він не повинен стосуватися зовнішнього вигляду особи;

у соцмережах та подібних сайтах слід обмежити доступ до власної сторінки невідомих тобі людей. Додавай до списку своїх друзів лише тих, кого ти добре знаєш у справжньому житті;

Спілкування в Інтернеті не є обов’язком, тому якщо дитині це більше не подобається або її лякають Інтернет-друзі, то треба лише вимкнути комп’ютер і не повертатися більше до спілкування онлайн!

Така обізнаність — запорука безпеки дитини як в реальному світі, так і у віртуальному просторі.

В разі, коли підліток проводить весь свій вільний час у соціальних мережах, слід знайти альтернативу, яка б могла його зацікавити і відволікти. Наприклад, організувати спільний похід на природу, завести домашнього улюбленця, який потребує постійного догляду, чи запросити найкращих друзів вашої дитини для домашньої вечірки.

Важливо, аби дитина чи підліток отримували необхідну кількість спілкування у реальному світі, оскільки соціальні мережі покликані не для того, щоб замінити реальне спілкування, а щоб його доповнити та розширити. Спілкуйтеся якомога більше з власною дитиною, розпитуйте про її інтереси, друзів і вподобання. Зробіть так, аби ви перебували у списку її «обраних друзів»!

Не забувайте, наскільки важливо розповідати дітям про безпеку у віртувальному світі.

5 простих правил для батьків

1. Підвищуйте власну комп'ютерну та інтернет-обізнаність

2. Опановуйте інтернет разом із дитиною

3. Станьте другом дитині у соціальній мережі, або попросіть близьких знайомих зробити це

4. Встановіть "Батьківський контроль". Регулярно оновлюйте антивірус

5. Створіть територію безпечного інтернету. Використовуйте поновлюваний перелік безпечних для дитини сайтів

Інтернет-залежність: боремося чи піддаємося?

Сьогодні наша реальність така: дитина сидить з ноутбуком на підлозі, жадібно намагається пройти онлайн-гру і збити нарешті настирливий корабель противника! На вітання він відповідає кивком голови, недбалим махом руки і швидкою відповіддю «мама-не-заважай-мені-я-дуже-зайнятий!». Все, що залишається робити батькам — задуматися, спробувати змінити ситуацію і безнадійно зайти в глухий кут.

Якщо вашому «Інтернет-шпигунові» від 11 — 17 років, і він тривалий час (більше 2-х годин дня) сидить біля комп’ютера, тоді вам варто уважніше ознайомитися як з фізичними, так і психологічними симптомами Інтернет-залежності.

Фізичні симптоми визначити більш реально, ніж психологічні. У зв’язку з цим ми перераховуємо найбільш поширені:

— біль у зап’ястя

— сухість в очах

— порушення сну

— головний біль

— біль у спині

— нерегулярне харчування

— порушення сну

Наявність декількох характеристик у вашої дитини вже говорить про те, що він проводить необмежений час за ноутбуком. Щоб зберегти здоров’я вашого чада, потрібно діяти і шукати альтернативу!

Шукаємо виходи з ситуації, що склалася:

— Обмежте час користування Інтернетом до 30 хвилин на день. Натомість купіть квитки в кіно для дитини та її друзів. Повірте, всі будуть тільки щасливі!

— Використовуйте час, проведений в Інтернеті з користю. Наприклад: попросіть дитину пограти в суперцікаву гру завтра, а сьогодні подивитися онлайн-трансляцію з Парижу. Познайомте його з Ейфелевою вежею, Тріумфальною аркою і Лувром.

— Не лінуйтеся, не здавайтеся і будьте хитрими. Попросіть про допомогу: наприклад, вам дуже потрібно дізнатися ім’я кота з твору Булгакова «Майстер і Маргарита». Проінструктуйте, підкажіть, що спочатку потрібно зайти в пошукову систему, далі ввести ім’я твору і почати пошуки. Діти люблять допомагати і відчувати те, що вони потрібні.

Ваше основне завдання: не лякати дитину Інтернет-залежністю, а шукати альтернативні рішення. Впевнені, що у вас все вийде. Головне — не здаватися і не піддаватися!

Кібербулінг

Кібербулінг – психологічне насильство в мережі, переслідування з боку однолітків, що проявляється у вигляді знущань, насмішок, залякувань, інших дій, які негативно впливають на психічний стан підлітка.

Вільне володіння необхідними технологіями дозволяє «агресорам» створювати іменні сайти образливого змісту, поширювати чутки, викладати фото-або відеоматеріали, що принижують гідність дитини або займатися від його імені кібер тероризмом, що загрожує безпеці дітей.

У дитини створюється відчуття безвиході, навіть вдома його не залишає почуття тривоги, він впадає в депресію. Інформаційна атака може призвести до суїциду.

Тінейджери рідко звертаються за допомогою, сумніваючись, що будуть зрозумілими та бояться заборони на користування інтернетом. Необхідно знати, знущання в мережі карається чинним законодавством. Варто відразу звернутися в правоохоронні органи з наданням доказів.

Кібермисливці

Ким є типові інтернет-співрозмовники?

Соціологічні опитування про безпеку дітей-підлітків в інтернет мережі надають такі дані про контакти:

родичі – 43 %;

віртуальні друзі – 21%;

незнайомі люди – 36%;

Однак за великим рахунком віртуальні друзі – теж незнайомці. Таким чином, велику частину свого часу в мережі діти приділяють спілкуванню з сторонніми людьми, діляться своїми переживаннями, секретами, планами.

Кібермисливці – хороші психологи, встановивши контакт на форумі, при обміні миттєвими повідомленнями в чаті, вони досить швидко набувають статусу друзів.

Спочатку входять в довіру, оточуючи турботою і розумінням проблем, вислуховують, підтримують. Після цього «друг» поступово вносить до розмови нотки сексуальності, відбувається обмін фото, демонстрація матеріалів еротичного характеру.

Мета кібермисливця – особиста зустріч.

Контент «для дорослих»

Багато хто вважає це найбільшою небезпекою. У цьому випадку варто враховувати суть відомостей і вік дитини. Тінейджерам необхідно знати деякі речі, наприклад, основи захищеного сексу. Ця тема викликає великий інтерес, і просто відмахнутися від неї не вдасться. Необхідно вивчити її під контролем дорослих в здоровій формі.

На жаль, сумнівних сайтів дуже багато. Інформаційна пропаганда нездорових сексуальних відносин повинна бути виключена з поля доступу слабкої психіки дитини, щоб надалі уникнути можливу появу розладів або комплексів.

Подібний контент можна заблокувати в налаштуваннях браузера (функція «батьківський контроль») або за допомогою спеціальних програм.

Сайти, що містять сумнівну інформацію

безпекадітей в інтернеті

Це сайти, на яких йде пропаганда расової ненависті, фашизму, тероризму, жорстокості, наркотиків, алкоголю, куріння. Тобто, все що може внести зміни у формування моральних принципів, спотворити побудову пріоритетів і цінностей підлітка.

Такий контент складно відстежувати, він ховається під цілком адекватними назвами. Хто ж припустить, що застигла картинка милого мультяшки на моніторі при активації починає нецензурно висловлюватися.

Озвучуваний матеріал не тільки вражає своєю нецензурністю, а ще гірше пропонує точні інструкції по скоєння суїциду або вживання нового наркотику.

Не варто залишати дитину наодинці з комп’ютером. Техніку слід розташувати так, щоб вона періодично потрапляла в поле зору батьків.

Ігри

Безліч ігор пов’язано зі сценами насильства, крові, психотропною атмосферою і еротичними сценами. В on-line грі використовують голосовий або текстовий чат. Під виглядом милої відьми або сміливого лицаря може виявитися збоченець. Про що він може говорити з неповнолітнім?

Вигаданий світ гри різноманітний, в ньому можна багато чого собі дозволити. У цьому світі немає необхідності шукати шляхи самореалізації, легко спілкуватися з протилежною статтю, а, головне, можна проживати життя знову і знову. Відбувається повне занурення у віртуальний світ, реальне життя відходить на другий план.

Окремою проблемою можуть стати сайти з азартними розвагами. Адже так легко стати багатим за півгодини», «здобути фінансову незалежність». Не виключено, що син почне робити цілком реальні ставки.

Шахрайство

Картинки по запросу спілкування в інтернеті

Шахраї і способи їх дії йдуть в ногу з часом. Необізнаність і наївність дітей роблять їх легкою здобиччю. Один із способів обману – це «виграш». Повідомлення про приз (автомобіль, комп’ютер, телефон тощо). І для цього просто потрібно повідомити дані електронної картки (батьків) і повідомити цифри, які прийшли в смс на номер.

Чи варто пояснювати, до яких наслідків призведе подібна інформація в руках шахраїв? Для того, щоб здійснити покупку в інтернет-магазині, зазвичай достатньо повідомити реквізити банківської картки і смс-код підтвердження платежу. І те, і інше підліток добровільно повідомляє «щедрим дядькам», які обіцяють приз.

Все це і багато іншого виключає саме поняття – безпечний інтернет. Повністю обмежити доступ в кіберпростір неможливо, та й не потрібно. Величезна кількість розвиваючої корисної інформації, літератури, музики і просто спілкування за інтересами, зв’язок з родичами і друзями – все це можна знайти в інтернеті. Достатньо пояснити правила поведінки, щоб забезпечити особисту безпеку дитини шкільного віку в інтернеті.

Шановні батьки!

Зараз ваші діти вдома. Навчаються дистанційно. Так склалося життя.

Найдорожче у батьків – здоров’я та життя дитини, а тому тримайте на контролі перебування дітей вдома.

ДЯКУЮ за те, що приділили свого часу. Сподіваюсь, що не даремно

На замітку батькам

Безпека на дорозі – дуже важлива тема, яку необхідно обговорити з дитиною. Навіть якщо ви будете проводжати і зустрічати маленького пішохода зі школи, питання безпечного дорожнього руху повинен постійно бути під вашим пильним контролем.

Варто відзначити, що дитина в усьому бере приклад з батьків, в тому числі і «законам доріг». Ви можете починати вчити правила дорожнього руху для дітей ще з дошкільного віку, моделюючи різні дорожні ситуації з використанням іграшок-машинок, а також під час катання на дитячому електромобілі або велосипеді.

Дорога і транспорт приховують в собі безліч небезпек для дитини, тому батьки повинні розповідати малюкам про правильну поведінку на проїжджій частині та в транспорті, познайомити дошкільнят з основними дорожніми знаками.